Новини

Наша телефонна гаряча лінія з допомоги тяжкохворим продовжує працювати. 27 серпня 2013 р. на неї поступив хвилюючий дзвінок із Дніпропетровської області. Молода людина М., 1975 року народження, звернулася до нас за допомогою: вже 8 місяців він перебуває на лікуванні в одному з туберкульозних диспансерів. У серпні цього року лікуючий лікар запропонувала йому і його товаришу по палаті написати заяву з проханням перевести їх на паліативне лікування. Хлопцям не було надано пояснень, що це означатиме для них. Вони написали заяви. Випадково це узнавши, медичні сестри прокоментували: «О, це ви підписали собі медичний вирок!». І, як могли, пояснили, що таке паліативне лікування. Товаришеві М. вдалося забрати заяву назад, а М. заяву не віддали. Після цього почалося «паліативне лікування» – підтримуюча антитуберкульозна терапія раптово припинилася, а йому стали давати лише деякі вітаміни та «таблетки для зменшення температури».

«В мене з останнього часу покращилася динаміка захворювання, – із сльозами в голосі каже М. – Чому якась тьотя має вирішувати, – чи жити мені, чи ні? Чому лікарі, в тому числі і лікуючий лікар, відкрито говорять нам, що на таких, як ми, немає грошей?! Так, нам треба давати по 6 медичних препаратів, я отримував 3-4, але ті препарати хоча би лікували туберкульоз! А тепер я скоро помру… Доможіть мені!». Асоціація паліативної та хоспісної допомоги вже налагодила мережу допомоги М.

 



до перелiку новин