МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО КОМПЛЕКСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ХВОРИХ ПРИ НАДАННІ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ У КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

УДК 364.042 

 

О.О. Вольф, НМАПО імені П.Л.Шупика, Інститут сімейної медицини,

кафедра паліативної та хоспісної медицини, м. Київ

 

МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД ДО КОМПЛЕКСНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОТРЕБ ХВОРИХ ПРИ НАДАННІ ПАЛІАТИВНОЇ ТА ХОСПІСНОЇ ДОПОМОГИ У КОНТЕКСТІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

 

Резюме. В статье рассматриваются некоторые нормативно-правовые и организационные аспекты мультидисциплинарного подхода с целью комплексного обеспечения потребностей больных при предоставлении паллиативной и хосписной помощи в контексте семейной медицины. 

Ключевые слова: паллиативная и хосписная помощь, права пациента, права человека, эвтаназия, комплексный подход. 

Abstract. The article examines some legal and organizational aspects of the multidisciplinary approach to the complex providing of patients needs in the palliative and hospice care in the context of family medicine. 

Key words: palliative and hospice care, patient rights, human rights, euthanasia, complex approach. 

 

Вступ (постановка проблеми). Згідно визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я, паліативна та хоспісна допомога (ПХД) є підходом, метою якого є покращання якості життя невиліковно хворих та їхніх рідних шляхом попередження та полегшення болю та інших розладів життєдіяльності, психологічної і духовної підтримки [1].

В Україні хоспісний рух почав розвиватися у перші роки незалежності, коли було відкрито перші хоспіси. Сьогодні у хоспісах та відділеннях ПХД розгорнуто понад 700 стаціонарних ліжок. Натомість в Україні ПХД щороку потребують, за даними фахівців ДП «Інститут паліативної та хоспісної медицини МОЗ України», не менше 500000 осіб в кінці життя [2].

У зв’язку з цим набуває великого значення проведення досліджень кількісних і якісних характеристик надання ПХД, зокрема, вивчення можливостей здійснення командної роботи з метою комплексного забезпечення потреб тяжко хворих у кінці життя і, відповідно, вивчення нормативно-правових і організаційно-політичних засобів регулювання та інституціоналізації такої роботи.

Мета дослідження: описати загальні засади мультидисціплінарного підходу з метою комплексного забезпечення потреб хворих при наданні паліативної та хоспісної допомоги.

Матеріали та методи. Протягом січня 2010 р. – квітня 2011 р. було проведене дослідження щодо використання мультидисціплінарного підходу до комплексного забезпечення потреб тяжко хворих при наданні ПХД в Україні. Застосовувалися наступні методи: індивідуальні фокусовані напівстандартизовані фахові та експертні опитування, аналіз нормативно-правової бази, даних статистики, міжнародного досвіду, сучасної наукової літератури.

Результати досліджень. Мультидисциплінарний підхід до надання послуг розвивається завдяки становленню (починаючи з 80-х років минулого століття), так званого, біопсихосоціального підходу, коли до вирішення проблем клієнта та членів його родини залучається якомога ширше коло фахівців. Основою цього підходу є, зокрема, те положення, що в кожному індивиді динамічно співвідносяться тіло, розум, емоції та дух. Зміни в одному з цих «компонентів» людини впливають на зміни в усіх «компонентах». Біопсихосоціальна модель, отже, враховує всі «компоненти» людини [3]. Саме для цього в мультидисциплінарній команді працюють представники різних спеціальностей. Командна робота представників багатьох професій сприяє комплексному забезпеченню потреб клієнта.

Мультидисциплінарний підхід застосовується у різних сферах, зокрема, у сфері охорони здоров’я, соціальній роботі з різними категоріями громадян та інше. Паліативна та хоспісна допомога є однією з областей, де необхідність застосування мультидисциплінарного підходу набула загального визнання, оскільки паліативні хворі та члени їхніх родин потребують комплексної підтримки, яка би максимально враховувала їхні потреби.

Саме сімейні лікарі, які супроводжують родину тяжко хворого, як правило, до останніх днів життя пацієнта, могли би бути важливою ланкою у забезпеченні мультидисциплінарного підходу при ПХД.

Одна з головних потреб паліативного хворого полягає у потребі позбавлення фізичних страждань, зокрема, ефективного знеболення, яке, часто, досягається шляхом застосування опіоїдних анальгетиків. Больовий синдром відмічається у 70 % пацієнтів хоспісів. [4].

Окрім фізичних, невиліковно хворий має ряд психосоціальних потреб. Серед них – потреба мати надію, потреба отримувати догляд від тих, хто має надію, потреба висловлювати почуття та емоції з приводу смерті у власний спосіб, потреба брати участь у рішеннях щодо догляду та інші [5].

З вищевикладеного випливає, що, для задоволення названих потреб паліативних хворих до роботи мають залучатися не лише медичні працівники, але й психологи, духівники, соціальні працівники, тобто має застосовуватися мультидисціплінарний підхід. Це, у свою чергу, також ставить нові вимоги до командної роботи, що могла б здійснюватися сімейними лікарями, та до відповідної професійної підготовки у цьому напрямі.

В Україні в практиці охорони здоров’я існує поняття (між)мультидисціплінарного підходу, хоча й загального визначення цього терміну в нормативно-правовій базі не зафіксовано. Використання цього підходу залежіть від ступеню запровадження провідного міжнародного досвіду. У зв’язку з підвищенною активністю громадських організацій, реалізацією міжнародних грантів і, відповідно, запровадженням сучасних міжнародних підходів застосування цього підходу розвивається, передусім, у таких сферах, як охорона здоров’я людей, що живуть з ВІЛ/СНІД, і осіб з особливими потребами. Проте, у сфері охорони здоров’я людей похилого віку та осіб з обмежним прогнозом життя, діяльність мульдисціплінарної команди не регламентується. Про ці моделі не йдеться в Законі України «Про затвердження Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2011 року», Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», «Концепції загальнодержавної програми боротьби з онкологічними захворюваннями на 2007-2016 роки» або в інших документах, що регламентують надання медичної допомоги (за виключенням сфери ВІЛ/СНІД [6]), Типовому положенні про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг), Типовому Положенні про будинок-інтернат для громадян похилого віку та інвалідів, геріатричний пансіонат, пансіонат для ветеранів війни і праці, Типовому положенні про реабілітаційну установу змішаного типу для інвалідів і дітей-інвалідів, Концепції реформування системи соціальних послуг та інших нормативно-правових актах, що регулюють роботу з особами з обмеженими можливостями та людьми похилого віку [7]. 

Щодо застосування мультидисціплінарного підходу у сфері паліативної допомоги в Україні, також не існує відповідних нормативно-правових актів. Проте, штатний розклад хоспісу, регламентований Наказом Міністерства охорони здоров’я України від 23 лютого 2000 р., № 33 [8] встановлює, що до штату стаціонарного хоспісу мають входити лікар, медична сестра, психотерапевт, соціальний працівник.

Опитування головних лікарів хоспісів і завідувачів закладів паліативної допомоги (що знаходяться у підпорядкуванні МОЗ України), проведене Асоціацією паліативної допомоги у 2010-2011 рр. показало, що роль і завдання соціальних працівників, які працюють в цих закладах, включають, передусім, соціально-побутову допомогу. Соціальні працівники хоспісів не беруть участі у засіданнях команди хоспісу і не є її членами. Вони не впливають на надання допомоги невиліковно хворим. Також і участь духівника (священика) є переважно епізодичною і він, як і соціальний працівник, не бере участі у прийнятті рішень стосовно догляду за паліативним хворим. Але можна зазначити, що серед фахівців у сфері охорони здоров’я існує розуміння важливості співпраці спеціалістів різних дисциплін задля забезпечення комплексності послуг, що надаються клієнтам. Це дозволяє зробити припущення, що в результаті запровадження відповідних механізмів співпраці та фінансування фахівців, їх адекватного навчання та інших заходів, мультидисціплінарний підхід розвиватиметься і в галузі ПХД.

У документі «Нові міжнародні межі паліативної допомоги», який підготовлений провідними вченими-онкологами Вітторіо Вентафріда, Сем Ахмеджай та інші (2004), які стоять у витоків розвитку паліативної допомоги у світі, викладено основні міжнародні принципи, зокрема, мультидисціплінарної командної роботи у сфері паліативної допомоги. Згідно цих рекомендацій, розрізняється 2 рівні паліативної допомоги – базова і спеціалізована паліативна допомога. Перший вид паліативної допомоги може надаватися принаймні лікарем загальної практики і медичною сестрою (у співпраці з онкологами та іншими медичними працівниками). На другому рівні перелік членів команди розширено за рахунок фахівців із соціальної роботи, психології або психіатрії, дієтології, фізіотерапії, працетерапії, теології, фармакології [9]. Це питання розглюдається і в он-лайн підручнику з паліативної допомоги, розробленому Міжнародною асоціацією паліативної та хоспісної допомоги (друге видання, 2008 рік), який рекомендує також включати до складу такої служби дієтолога, психіатра, волонтерів, членів родини пацієнта, і, власне, самого пацієнта [10].

Дані теоретичні висновки та рекомендації використовуються у міжнародній практиці паліативної допомоги. Наприклад, до мультидисціплінарної команди, що працює у сфері надання паліативної допомоги у одній з типових державних лікарень графства Глочестер (Великобританія) входять: консультанти з паліативної допомоги (якими, після відповідної підготовки, можуть стати і сімейні лікарі), медичні сестри, соціальні працівники, медичні/клінічні психологи, працетерапевти, фізіотерапевти, представники духівництва (медичні капелани), арт-терапевти [11]. Саме такий склад команди і дозволяє досягнути комплексної, різнобічної допомоги для невиліковно хворих.

Висновки. Таким чином, мультидисціплінарний підхід до комплексного забезпечення потреб хворих при наданні паліативної та хоспісної допомоги у контексті сімейної медицини має велике значення. Взаємодію фахівців у команді має регулювати низка нормативно-правових актів. Передусім, вони мають стосуватися професійної взаємодії між представниками різних фахів. Роль сімейного лікаря у команді може бути провідною, оскільки саме цей лікар супроводжує родину паліативного хворого і знає про більшість її потреб і проблем.

Подальші дослідження у цій сфері можуть стосуватися, зокрема, проблем нормативно-правового забезпечення діяльності лікарів загальної практики –сімейної медицини у сфері ПХД. Одним із аспектів цього може бути вивчення питань, пов’язаних із створенням і впровадженням стандартів діагностики та лікування.

Список використаної літератури:

  1. Визначення паліативної допомоги Всесвітньої організації охорони здоров’я. [Цит. 23 лютого 2010 р.]. – Доступний з: .
  2. Губський Ю., Царенко А., Шевчик А., Бабійчук О. Діяльність Інституту паліативної та хоспісної медицини МОЗ України у 2010 році щодо удосконалення нормативно-правового бази паліативної та хоспісної медицини в Україні. // Медичне право, 2011, №2, с. 4 – 16.
  3. Wikipedia. [Цит. 4.02.2010 р.] Доступно з: < http://en.wikipedia.org/wiki/Biopsychosocial_model >
  4. Організація та управління медико-соціальним забезпеченням невиліковно хворих у медичному закладі «Госпіс» (методичні рекомендації) / Укладачі В.Рудень, Є.Москвяк. – Київ, 2006. – 44 с.
  5. Kessler D. The Needs of the Dying // Geriatric Times. - May/June 2001. -Vol. 2.
  6. Клінічний протокол надання паліативної допомоги, симптоматичної та патогенетичної терапії хворим на ВІЛ-інфекцію/СНІД, затверджений Наказом МОЗ України № 368 від 3.07.2007 р. [Цит. 18.02.2010 р.] Доступнe з: < http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=8279 >
  7. Верховна Рада України. Законодавство. [Цит. 14.05.2011 р.] Доступно з: < www.rada.gov.ua >
  8. Наказ Міністерcтва охорони здоров’я України від 23 лютого 2000 р., № 33 [Цит. 18.02.2010 р.] Доступнe з: < http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=13524 >
  9. Ahmedzai S.H., Costa A., Blengini C., Bosch A., Sanz-Ortiz J., Ventafridda V., Verhagen S.C. Position Paper A new international framework for palliative care // European Journal of cancer. – 2004. – Vol.40.
  10. International Association for Hospice & Palliative care Manual of Palliative care. [Цит. 14.04.2010 р.] Доступно з: < http://www.hospicecare.com/manual/principles-main.html#MULTIDISCIPLINARY
  11. Information on the multidisciplinary team for specialist palliative care services. [Цит.24.03.2010 р.] Доступно з: http://www.gloshospitals.org.uk/ppi/leaflets/pdf/ ghpi0348.pdf >

 

 

Вольф Олександр Олександрович – магістр соціальної роботи, асистент кафедри паліативної та хоспісної медицини НМАПО імені П.Л.Шупика, соціальний працівник НДСЛ «ОХМАТДИТ», м.Київ, фахівець в галузі паліативної і хоспісної медицини та соціальної роботи.



до перелiку статей